«Давайте робити життя яскравіше!»

Люди з обмеженими можливостями – це люди, які потребують особливої уваги. Дуже важливо поставити собі за мету зробити їх життя кращим та яскравішим. Саме таку мету ставить перед собою КЗ«Палац культури«Світлопільський», проводячи благодійні концертні та ігрові програми для людей з обмеженими можливостями.
Так 14.07.2016р. було проведено концертну програму на базі офісу благодійної громадської організації «Віра». У програмі брав участь хор ветеранів ПК«Світлопільський» – «Сузір’я», керівником якого вже багато років є Галушко Ольга Омелянівна.
Не дивлячись на те, що концертна програма була організована за участю лише одного колективу, вона вирізнялась різножанровістю творів. Учасники хору «Сузір’я» радували глядачів не лише майстерним виконанням ліричних, патріотичних та жартівливих пісень, а й читанням чудових гуморесок, які налаштовували глядачів на хвилю позитиву. Слід зазначити, що пісні виконувались під живий музичний супровід, що надало концертній програмі особливого колориту.
Посмішка не полишала обличчя глядачів протягом усього концерту. По завершенню голова благодійної громадської організації «Віра» Зоя Іванівна Беззубова особисто висловила подяку учасникам.
Проводячи такі заходи, творчий колектив ПК«Світлопільський» не полишає надії на те, що, даруючи позитивні емоції людям з обмеженими можливостями, ми наповнюємо їх життя сенсом та яскравими фарбами.

Завідувач сектором по роботі з дітьми
ПК«Світлопільський»
А.Мирошниченко

Християнські традиції в українській ідентичності

Фундаментом української культури є культура Київської Русі. Формування української культури на християнській основі здійснювалось в контексті формування українського етносу і стало його головною відмінною ознакою. Український народ, перебуваючи в лоні Православної церкви, досяг вагомих здобутків в освіті і науці, літературі, мистецтві (архітектурі, скульптурі, малярстві, гравюрі) музиці, книгодрукуванні, декоративно-ужитковому мистецтві…
Невід’ємною частиною християнської традиції нашого народу є вшанування ікон. Слово «ікона» – грецьке, у перекладі означає «образ», «зображення». Ікона є свого роду вікном у духовний світ. Звідси і її особлива мова, де кожен штрих – це знак або символ, який означає дещо більше, ніж він сам по собі. За допомогою знакової системи ікона передає інформацію так само, як її передає письмовий текст, використовуючи алфавіт. Принципово в іконі все символічне і має своє значення: не тільки зміст зображуваного, але й форма і фарби.
Без ікон неможливо уявити інтер’єр православного храму та житла українців. У будинках ікони завжди займають видне місце. Так з давніх-давен на Русі повелось: народжувалась людина чи вмирала, брала шлюб чи починала якусь важливу справу – її супроводжував іконописний образ. Батьки з роду в рід передавали їх дітям, як священне благословення. Відправляючись в дорогу, за звичаєм християни також брали невелику ікону, від цього і походить назва “дорожня ікона”. Традиція шанування чудотворних ікон та паломницьких подорожей до них зародилася в Україні з прийняттям християнства та утворенням Київської митрополії – в далекому Х ст. Володимир Великий першим почав наповняти Київську Русь святинями та свідомо плекати тут паломницьку традицію. А зведена ним у 996 році на місці загибелі перших мучеників Русі варягів Феодора та його сина Івана – Десятинна церква, присвячена Пресвятій Богородиці, увійшла в історію християнства як перший паломницький центр Київської Русі.
Звичай вшанування чудотворних ікон – характерна риса східної християнської духовності. Цікаво, що найбільше чудотворних ікон були Богородичними. Саме через ікони, які ставали не тільки символом Її присутності, а й прямим явленням, Пресвята Богородиця надавала благодатну допомогу. Саме явлення ікони – несподівана поява її, наприклад, у дуплі дерева, на дереві чи пеньку, серед поля – у слов’янській релігійній традиції вже вважалося одним із чудотворінь Богородиці і було підставою шанувати такий образ як чудотворний.
Серед унікальних експонатів Олександрійського музейного центру також є списки чудотворних ікон, які вперше виставлені в музейній експозиції, присвяченій християнським духовним традиціям України та рідного краю.
Одна із них «Касперівська» ікона Пресвятої Богородиці, передана в фонди Олександрійського краєзнавчого музею у 1970 р. На зворотній частині нерозбірливо, простим олівцем записано, що це ікона із церкви села Куколівка, 1800 р. і вказане прізвище Калашник Катерини, 1884 року. На іконі вказана ще одна дата – 1850 рік. Ікона ручної роботи, писана олійними фарбами на дереві, скоріш за все могла бути одним із елементів церковного іконостасу церкви села Куколівка, Олександрійського повіту, Херсонської губернії. За офіційною інформацією церковного довідника Херсонської єпархії 1906 року: Свято-Михайлівська кам’яна церква с. Куколівка, збудована у 1905 р., замість старої дерев’яної, побудованої у 1801 р.
«Касперівська» ікона прославилась у 40-х роках ХІХ століття. Згідно з переказами, у період створення Нової Сербії ікона була привезена в Україну з Трансильванії православним сербом. Переходячи від батьків до дітей у 1809 році образ став власністю поміщиці Ульяни Іванівни Касперової, дружини штабс-капітана Миколи Касперова, що проживала в селі Касперовці (Новоіванівці), Ольвіопольського повіту Херсонської губернії. Ікона була стара, і живопис до того потемнів, що важко було розібрати риси Божої Матері та Спасителя. У лютому 1840 р., переживаючи великі труднощі, Касперова якось вночі довго молилася перед іконою. Під час молитви вона помітила, що лики Богоматері і Спасителя просвітліли, ікона дивним чином оновилася. Від святого образу Богородиці, яка перебувала в будинку поміщиці, згодом сталося безліч чудес і зцілень, після дослідження яких ікона була визнана Святійшим Синодом Православної Церкви чудотворною. В музейній експозиції знаходиться невеличкий образ ікони «Козельщанська» (літографія початку ХХ ст. на дереві). На зворотній стороні ікони стоїть дарчий підпис, на жаль, з часом він вицвів і дуже важко його прочитати: “Пєлагеї Даниловні Колісниченко на пам’ять від Васілія, Ольги, Пєлагеї, Ксенії, Федора Мержанових у яких вона служила з 3 липня (за ст.ст.) 1894 р. по …. січня 1896 р. у Братолюбовці та Олександрії. Дякуємо за службу” (текст поданий в перекладі з російської на українську мову). Трохи нижче стоять ініціали “Ф.Н.М.”, вони написані іншим чорнилом і вже скоріш у ХХ ст. самим Федором Миколайовичем Мержановим, який і передав цю іконку разом з іншими унікальними експонатами до Олександрійського краєзнавчого музею у 60-х роках ХХ ст.
Дуже зворушлива історія прославлення чудотворної «Козельщанської» ікони, яка переносить нас на 135 років назад у ХІХ ст. в село Козельщину Кобеляцького повіту Полтавської губернії (від цього і походить назва ікони). На той час власницею маєтку у Козельщині була графиня Софія Михайлівна Капніст, уроджена Остроградська – донька Михайла Васильовича Остроградського, видатного українського та російського вченого-математика, академіка Петербурзької, Паризької, Римської Туринської та Американської Академії наук. Маєток їй дістався за дарчим заповітом від останнього власника Козельщини Павла Івановича Козельського. Разом з маєтком до Капністів перейшла старовина ікона, сімейна реліквія Козельських. У Софії Михайлівни та її чоловіка графа Володимира Івановича Капніст було четверо дітей, одна із них донька Марія (1866 р.н.) несподівано захворіла тяжким недугом і втратила здатність ходити. З часом хвороба прогресувала і Марія втратила будь-яку чутливість не тільки в ногах, але й в руках. Згодом лікарі виявили у Марії хворобу спинного мозку, природні вивихи кісток… Жоден із самих відомих на той період лікарів Російської імперії не зміг допомогти Марії, і батькам радили лікувати хвору за кордоном у знаменитого Гютера, крім всього проконсультуватись у відомого у лікуванні нервових захворювань професора Шарко в Парижі.
21 лютого 1881 р. Софія Михайлівна отримала телеграму від чоловіка із звісткою про те, що професор Шарко із Парижу виїхав до Москви. Напередодні поїздки стан Марії дуже погіршився і мати запропонувала донці помолитися перед іконою Богородиці. Марія, тримаючи у руках ікону палко молилася і просила Богородицю або забрати її, або повернути здоров’я. Раптом дівчина відчула страшний біль у хребті, закричала і на якусь мить втратила свідомість. Коли вона прийшла до пам’яті – зрозуміла, що з нею щось діється незвичайне, вона почала відчувати руки і ноги. На крик Марії прибігла мати, рідні і всі хто знаходився у будинку. Дівчина стверджувала, що вона зцілилася і ворушила ногами. Покликали лікаря, який зняв гіпс і тут на очах рідних і друзів сталося несподіване чудо: Марія, боячись на слабких ще ногах сама пройшлася по кімнаті. З того часу її стан здоров’я змінювався на краще. Повернувшись до дому Капністи згодом збудували невелику каплицю, в яку перенесли чудотворну ікону для всенародного вшанування. 8 (за ст.ст.) вересня 1881 р. у Козельщині відбулася закладка церкви на честь свята Різдва Пресвятої Богородиці, яка була збудована на народні гроші та за участю вкладів родини Капніст.
Серед унікальних експонатів, недавно представлених в експозиції із фондів Олександрійського музейного центру, є список чудотворної ікони, відомий за назвою «Трьох радостей». Даний список початку ХХ ст. писаний олійними фарбами на полотні (45 х 60). На іконі Пресвята Богородиця, Спаситель та Іоанн Хреститель. Історія прославлення чудотворної ікони свідчить, що одна знатна дама з аристократичного суспільства потрапила у важку життєву ситуацію, понесла великі втрати. У неї одночасно сталося три неприємності. Так, її гаряче коханого чоловіка обмовили в результаті чого посадили до в’язниці. Родовий маєток сім’ї відібрали, а її єдиного сина взяли в полон на полі бою. Нещасна жінка всюди шукала допомоги увирішенні проблем. Вона гаряче і щиро молилася Пресвятій Богородиці, з благаннями і сльозами випрошуючи у неї захисту і допомоги. Щоночі вона зверталася до неї за порадою, поки одного разу, у сні, не почула голос, який наказав їй знайти ікону «Святе сімейство» і помолитися перед святим образом. Довго нещасна жінка блукала по храмам Москви і шукала цю ікону, поки не прийшла до Троїцької церкви на Грязях. Там у притворі Троїцької церкви і перебувала ікона «Святе сімейство». Впавши на коліна, жінка гаряче молилася біля святого образу. Через деякий час вона отримала три радісні вісті: чоловіка виправдали, і він із заслання нарешті повернувся додому, син був визволений з полону, а родовий маєток повернуто. Саме з того часу цей образ став називатися ікона «Трьох радостей». Всі, хто звертався до цього образу в молитвах, також помітили, що радість від цієї ікони приходить у трьох кратному розмірі. На території Олександрійщини є три списки з чудотворної ікони «Трьох радостей»: один у церкві селища Пантаївка Олександрійського р-ну, другий у Покровській церкві села Чечеліївка, що неподалік від Ново-Стародубу, і третій в Олександрійському музейному центрі.
Також в експозиції «Християнські традиції в українській ідентичності» представлені унікальні експонати музейного центру – фотографії православних храмів міста Олександрії, з відомого альбому Григорія Григоровича Сокальського, фото 1903 р. та цинкова пластина 1799 р., яка була вмурована при закладці у фундамент Свято-Миколаївської церкви в Олександрії 3 травня 1799 р.
Доповнює експозицію книжкова виставка «Християнські традиції в українській ідентичності», де представлені книги духовно-етичного спрямування та з історії християнських традицій в українській культурі.

Божко О.М. – завідуючий краєзнавчим відділом
Олександрійського музейного центру

Міські бібліотеки запрошують абітурієнтів подати заяви до ВНЗ через Інтернет безкоштовно

Сучасна бібліотека – це інформаційний пункт електронних послуг. У міських бібліотеках можна скористатися безкоштовним доступом до ресурсів Інтернет, отримати навчальні послуги, тренінги, огляди веб-сайтів державної влади та місцевого самоврядування, консультації по пошуку роботи, здійснити он-лайн подорожі тощо.
З 1 липня по 1 серпня 2016 року в бібліотеках Олександрійської міської централізованої бібліотечної системи оголошено акцію «Абітурієнт». Бібліотекарі запрошують випускників та їх батьків завітати до бібліотеки та скористатися безкоштовним доступом до мережі Інтернет, відсканувати необхідні документи на вступ та подати їх до омріяного Вузу. Запис випускників до бібліотеки чи Інтернет-центру також безкоштовний.
Цього року за новими правилами всі абітурієнти подаватимуть документи на вступ до ВНЗ через Інтернет, що дозволить уникнути черг у приймальних комісіях. Прийом заяв та документів у електронній формі від вступників на денну форму навчання на основі базової та повної загальної середньої освіти (тобто після 9 та 11 класу) розпочинається 11 липня і триватиме до 18.00 годині 27 липня. Заява в електронній формі подається вступником шляхом заповнення електронної форми в режимі он-лайн на інтернет-сайті за адресою: http://ez.osvitavsim.org.ua.
Електронна заява – це запис, що вноситься вступником в особистому електронному кабінеті до Єдиної державної електронної бази з питань освіти та містить відомості про обрані ним вищий навчальний заклад і напрям (спеціальність). Особистий електронний кабінет вступника – веб-сторінка, за допомогою якої вступник подає електронну заяву до вищого навчального закладу та контролює її статус.
Чекаємо майбутніх студентів в бібліотеках міської ЦБС за такими адресами:

Троцюк Т.В., директор
Олександрійської міської ЦБС

Про відзначення 20-ї річниці Конституції України»

Цього року виповнюється 20 років з дня прийняття Конституції України. Можна вважати, що це одна з найважливіших подій у новітній історії нашої держави.
Доля і щастя народу та кожнго з нас залежить від того, якою буде Конституція, бо всі інші закони, розпорядження не повинні суперечити Конституції. Основному Закону України – Конституції – повинні підкорятися всі, сумлінно виконувати все, що вимагає Закон.
З нагоди Дня Конституції у бібліотеці-філії №2 відбулася година роздумів «Є Конституція – є міцна незалежна держава». Ведучі заходу, учениці НВК «ЗНЗ I-III ст..№12-ДНЗ», ознайомили юних читачів з основними статтями Конституції України, розповіли про національні символи України, про її історичне минуле, культурну спадщину. Вихованці театрального гуртка, який працює при Будинку культури селища Олександрійського, декламували вірші. Діти переглянули відео-презентацію «Мій рідний край», під час якої вони мали змогу полюбувалися краєвидами свого рідного селища. До уваги всіх присутніх була оформлена книжково-ілюстративна виставка «Конституція України – основний закон», огляд якої зробила бібліотекар.
Патріотичний диліжанс «Є з усіх одна країна – наша рідна Україна» відбувся в бібліотеці – філії №8 для юнацтва. Присутні – відвідувачі Інтернет-центру – дізналися про складний і тернистий шлях створення Основного Закону держави, який став важливою віхою в історичному розвитку України, із стародавніми документами Київської Русі, про історію виникнення першої демократичної Конституції «Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького», яку склав відомий український гетьман Пилип Орлик.
Бібліотекар філії №12 для юних відвідувачів Інтернет-центру організувала пізнавальну інформину «Свої права ти добре знай, їх шануй і поважай». Ця інтелектуальна гра, надала учням важливу та цінну інформацію про права і свободи дітей, познайомила з літературою, яка допоможе сформувати навички їх захисту у повсякденному житті.
А в центральній міській бібліотеці для дітей ім. Ю.Гагаріна читачі середнього шкільного віку стали учасниками історико-правового всеобучу «Конституція України: від гетьмана до Президента України». Захід поєднував в собі історичні факти про становлення нашої Конституції та правові аспекти: бібліотекарі розповіли дітям, про те як «народжуються» закони; пояснили, що Конституція надає дітям рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною. Присутні освіжили свої знання, що стосуються статей Конституції, висловлювали думки щодо існування суспільства без законів. Усі одностайно вирішили, що без законів у світі панував би хаос, а люди мають жити за певними правилами. Крім того, діти ознайомилися з правами та обов’язками громадян нашої держави.
Особливого святково-патріотичного настрою додали відео «Конституція України: її становлення» та музичні композиції відомих українських виконавців про рідну державу. Книжкова виставка за темою, прикрашена державним прапором та національними ляльками, привернула увагу не одного користувача.
Коментований перегляд виставки-роздуму «Конституція моєї Батьківщини» відбувся в центральній бібліотеці ім. О.Пушкіна. Читачам була запропонована правознавча, історично-довідкова та художня література. Виставка-роздум продемонструвала, яким важливим і важким був процес створення власної Конституції та відобразила найважливіші шляхи становлення українського конституціоналізму.
Бібліотекарі філії №3 по обслуговуванню дітей влаштували огляд книжково-ілюстративної виставки «Конституцію вивчай, про гімн і прапор – усе знай».

НОВІЦЬКА Н.В., зав.відділом методичної роботи ОМЦМБ

Справжньому святу не заважає навіть спека

Площа біля ПК «Світлопільський» – улюблене місце сімейного відпочинку олександрійців.
Оновлена, завдяки турботі міської влади, вона стала найбільш популярним концертним майданчиком міста.
Навіть спекотне літо не стало на заваді для тих, хто шанує аматорське мистецтво, аби Олександрія єдиною родиною зустріла День молоді та День Конституції України.
26.06.2016 олександрійців та гостей міста покликали на свято чарівні музики муніципального оркестру «Ліра». Понад годину шанувальники естрадно – духового мистецтва насолоджувались кращими творами у виконанні улюбленого колективу.
У розважальній програмі дитячого сектору ПК «Світлопільський» знайшлася весела година для малечі та батьків, це рухливі ігри, цікаві конкурси, танцювальні хвилинки.
Прекрасою дитячої програми стали чудові пісні у виконанні дівчаток з молодшого гурту народного вокального ансамблю «Криниченька» маленькі співачки в яскравих концертних вбраннях, сприймалися як чарівні квіточки казкового міста.
Виступи кращих творчих аматорських колективів міста, задіяні в святкових концертно-розважальних заходах, дуже сподобалися вдячному глядачу.
Пісні зразкового вокального ансамблю «Нові імена» ПК «Світлопільський» вокального ансамблю «Фаворит» Міського палацу культури, театру пісні «Изумрудный город», гуртків «Зоряний шлях», «Покоління NEXT» з БДЮТ додали радісних хвилин своїм шанувальникам.
Танцювали хореографічні колективи ПК «Світлопільський»: «Калейдоскоп», народний КСБТ «Олександрит».
28.06.2016 – відкритий концертний майданчик ПК «Світлопільський» зібрав олександрійців на святкування Дня Конституції України.
Патріотичні композиції у виконанні муніципального духового оркестру «Ліра» та тематична літературно – музична композиція у виконанні Любові та Каріни Яворських, Соломії Сулімовської та хореографічного колективу «Першоцвіт» яскраво розпочали свято.
Концерт та розважальна програма, в якій були задіяні кращі творчі сили ПК «Світолпільський», справили приємне враження на глядачів.
Вели програму А.Мирошниченко, К.Аушев, Є.Ющик.

Колосовська О.Д., завідувач сектором культурно-дозвіллєвої діяльності