Шевченкове слово звучить поміж нас

З метою популяризації творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, два роки тому Президент України підписав Указ (від 11 квітня 2012 року «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка»), метою якого стало вшанування пам’яті поета та гідного відзначення 200-річного ювілею Кобзаря. Серед визначних діячів, чиї серця та помисли були спрямовані на служіння народові, Шевченко по праву займає почесне місце. У тісному єднанні з російськими революційними демократами Шевченко вів боротьбу проти царизму і кріпосництва, будучи безстрашною, невтомною та надто патріотичною людиною.
Олександрія не залишилася осторонь від видатної події, провівши ряд заходів, які мали суттєві кроки до національно-культурного відродження держави, популяризації розмовного жанру та виявлення нових талантів. Так 3-4 березня цього року на базі міського Палацу культури відбувся конкурс читців під назвою «Сторінками Кобзаря». Дві доби зі сцени лунали Шевченківські твори, що пронизували серця слухачів, кидаючи зерна любові до рідної України. Дівчата та хлопці, одягнені в українські костюми, яскраві вишиванки, квітасті віночки, виконували різні твори поета, намагаючись як найкраще донести до глядачів у залі своє відчування Кобзаревого слова. Тож змагання між читцями проходило у досить гарячій боротьбі за призові місця. Нажаль, призових місць всього три, а виконавців набагато більше, втім перемогу отримали кращі.
За рішенням членів комісії, до речі в журі увійшли поважні люди міста (В. Чернецька – голова конкурсу, начальник управління культури і туризму Олександрійської міської ради, Е. Грановський – головний редактор КП «Редакція міського радіомовлення», Н. Бойко – редактор телерадіокомпанії КТМ, І. Гринюк – спеціаліст управління освіти, молоді та спорту, О. Колосовська – художній керівник ПК «Світлопільський») перше місце отримали:
Анастасія Звягінцева (МПК), Аліна Неживенко (ПК «Світлопільський»), Анастасія Самуха (мед.училище), Анастасія Апостолова (пед.коледж), Олександр Сухомлин (ЛІТ), Дар’я Зекова (ЗНЗ №19). Друге призове місце посіли-Олександр Стоян (МПК), Дмитро Карлаш (ПК «Світлопільський»), Альона Казарян (пед.коледж), Евгеній Каларащук (аграрний технікум), Вікторія Багрій (гімназія ім. Шевченко), Олександра Резніченко (гімназія ім. Шевченко), Ольга Ющишина (гімназія ім. Шевченко), Катерина Смірнова (ЗНЗ №9). І трете почесне місце дісталося-Дитячо-юнацькому аматорському театральному колективу «Апельсин» (ПК «Світлопільський»), Анастасії Криндач (ПК «Світлопільський»), Наталії Лунгі (ПТУ№33), Тетяні та Андрію Додакі (ПТУ№33), Андрію Сафронову (пед.коледж), Анастасії Звягінцівій (олександрійський колегіум).
І як гласить народна мудрість: головне не перемога, а прийняття участі, тим хто не одержав жаданого призового місця все одно насолоджувалися атмосферою чарівності та пісенності Шевченківського слова. Серед учасників були також Звенігородська школа, ЗНЗ № 2, ЗНЗ № 12, ЗНЗ№19
Ведучими конкурсу були беззмінні Тетяна Присяжнюк та Роман Абажей.
І наостанок можна з упевненістю сказати, що зірка Т. Г. Шевченко ніколи не згасне на небосхилі, а твори українського Кобзаря залишаться актуальними ще багато, багато століть. Доки існуватиме людство.

«Шевченкові слова добра й любові, як слово батьківське, ми збережемо»

Тарас Шевченко… З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає «Кобзаря», вже не зможе уявити своєї долі без Шевченка.
Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу – істинного братства між людьми і народами.
У бібліотеці-філії №8 для юнацтва старшокласники ЗНЗ №19 мали нагоду позмагатися у своїх знаннях біографії та творчості великого Кобзаря під час літературного турніру «Шевченкові слова добра й любові, як слово батьківське, ми збережемо».
Учні розділилися на 2 команди – дівчат та хлопців. Боротьба була запеклою, і команди від раунду до раунду йшли з невеликим відривом. Кожен з раундів був присвячений окремій сторінці життя та творчості митця.
Присутні виявили неабиякі знання про життя і творчість великого українця.
Але все ж таки, з невеличкою перевагою, перемогла команда дівчат.
Сподіваємося, що ця літературна зустріч збагатила нас усіх духовно і посіяла зерно добра, поваги та єдності, а слова Тараса житимуть у серцях українців…

«На гордість України діточки ростуть та слово Кобзареве в майбуття несуть»

Центральна міська бібліотека для дітей ім.Ю.Гагаріна у відділі обслуговування дітей дошкільного віку та учнів молодшого шкільного віку радо приймала маленьких читачів (учнів 4кл. ЗНЗ №9) та гостей під час літературно-музичної години «На гордість України діточки ростуть та слово Кобзареве в майбуття несуть».
Цього разу бібліотекарі звернули увагу на цікаву та, на жаль, незаслужено забуту книгу Шевченка – «Буквар». У літературній спадщині Тараса Григоровича саме ця його остання книга посідає особливе місце, в ній бачив своє геніальне педагогічне дитя. У цій просвітницькій книжці поет мав намір навчити дітей та їх батьків, як піднести націю до вищого рівня освіченості.
Ця невеличка книжечка на 24 сторінки, яка вийшла з друку сто п’ятдесят три роки тому, дуже зацікавила четверокласників. Вони гортали не просто книгу, а посібник – один з перших букварів, за яким у часи Шевченка навчання у недільних школах повинно було проводитися українською мовою. Дітям розповіли про історію написання і видання «Букваря», донесли інформацію про розділи цієї книги: «Велика азбука. Мала азбука», «Склади», «Молитви», «Рукописна азбука», «Лічба», «Тексти для читання», «Народні пословиці».
Під час літературно-музичної години звучали й інші, поетичні, твори Тараса Шевченка.
Прикрасили захід пісні на слова Тараса Григоровича, які звучали у виконанні бандуристки Олесі Танцюри, викладача Олександрійського училища культури.
Бібліотекарі намагалися довести маленьким читачам істину, яка пройшла крізь горнило століть: великий Кобзар – славний син українського народу, його слово, і сьогодні живе між нами. Шевченко – це наша душа, наша мудрість, це наша сила. Слово Шевченкове «таке просте, таке доступне, таке сміливе, волелюбне, таке гаряче і живе!… Воно магічну силу має – всю душу враз перевертає…».
На згадку про цю зустріч бібліотекарі кожному учневі подарували невеличкий портрет, щоб він став для кожного з них справжнім талісманом, спомином про Великого Кобзаря. Нехай його особистість, творчість допомагають дітям бути людяними, добрими, розумними, сміливими, сильними духом!

Поезія Шевченка надихає

11 лютого 2014 року в Олександрійському медичному училищі відбулася мистецька зустріч поетичного клубу «Джерело» Палацу культури «Світлопільський» з студентською молоддю.
У літературно-мистецькому залі «Поезія Шевченка надихає» до 200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка взяли участь лікарі, поети-початківці, студенти Олександрійського медичного училища, зразковий колектив «Нові імена» Палацу культури «Світлопільський» та студенти КВНЗ«Олександрійське училище культури».

«Не весело на світі жить, Коли нема кого любить» Т.Г.Шевченко

Історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса Шевченка. Світлі почуття поета не дуже часто, але все ж таки лишали слід у його поезії.
Бібліотекарі філії №5 запросили студентів професійного ліцею стати гостями та учасниками цікавого заходу – музично-поетичної акварелі «Жінки в житті Тараса Шевченка».
Цікаво проаналізувати роль жінок у житті нашого найбільшого генія Тараса Григоровича Шевченка. Його життя і творчість добре опрацьовані й висвітлені в численних наукових роботах, але його інтимне життя, тема жінок на його життєвому і творчому шляху рідко згадувані. Тому треба сподіватись, що присутнім цікаво було дізнатися більше про особисте життя великого Кобзаря, про його захоплення, ставлення до жінок та спроби одружитися.
Бібліотекарі представили молоді виставку літератури «Якби зустрілися ми знову…», надавши рекомендації про те, де можна прочитати цікаві факти з особистого життя Шевченка.
У кінці заходу звучали любовні поезії Тараса Григоровича, сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля. Та навіки залишився з нами той, «хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки…».