З часу свого заснування Олександрія ( попередні назви Усівка, Усиківка ) була укріпленим пунктом, який стояв на шляху набігів татар та походів шляхти на землі Інгульця. Після будівництва на місці нинішнього Кіровограда фортеці в Усівці розміщується військовий гарнізон. Населений пункт стає укріпленням. У складі військових, що несли тут службу в російській армії серби, румуни, хорвати, болгари. З’являється нова назва міста Бечея або Беча. Вона нагадує сербам про місцевість, звідки вони прийшли.
З 1784 року, коли вийшов указ про поділ Катеринославського намісництва на дві губернії: Новоросійську і Азовську, укріплення Бечея стало повітовим містом з назвою Олександрійськ. Пізніше назва міста змінилася на Олександрію.
З 1806 року м.Олександрія входить до складу Херсонської губернії. Основним заняттям олександрійців та мешканців навколишніх сіл у першій половині 19 ст. були землеробство, городництво та вирощування баштанних культур. Звільнення від кріпацтва та ряд інших реформ стимулювали розвиток господарства. Збільшується кількість переробних підприємств, починається будівництво залізниць.У 1869 році вступає в дію залізнична колія Одеса-Харьків, яка пройшла через приміську станцію Користівка, а в 1901р залізниця пройшла через місто в напрямку ст. П’ятихатки. Раніше, у 1855 році через Олександрію пройшла телеграфна лінія, що зв’язала Одесу з Петербургом. Вигідне географічне розташування на перехресті шляхів, що вели до Чорного моря , в Крим позитивно впливало на розвиток в Олександрії торгової справи та кустарних виробництв. На початку 20 сторіччя в Олександрії зароджується промислове виробництво: з’являються механічні майстерні, дрібні цехи лиття чавуну, ремонту реманенту. У цей же час була зроблена перша спроба промислової розробки місцевих родовищ бурого вугілля. У місті активізується культурне життя.
У 1904р. відкривається чоловіча гімназія , а в 1910-учительська семінарія. З 1909 року видається газета ” Известия Александрийского уездного земства “. У 1917-1920 р. р. Олександрія пережила соціальні потрясіння, неодноразову зміну влади, громадянську війну. В Олександрії 23 травня 1919 року військами Червоної Армії був остаточно ліквідований антирадянський заколот військових частин під командуванням Григор’єва. За роки радянської влади перед Великою Вітчизняною війною в Олександрії набуває розвитку промисловість – було збудовано механічний завод, буро-вугільні підприємства.
У місті також працювала значна кількість дрібних промислових підприємств, серед них десять теплових млинів і крупорушок, десять олійниць, дев’ять промислових артілей. Помітні зміни відбулися в культурному житті міста. Були відкриті – школа медичних сестер та педагогічна школа, культосвітній технікум, розпочав роботу Палац піонерів, був створений пересувний драматичний театр імені М.Л. Кропивницького. Мирна , творча праця олександрійців перервала війна. З перших днів мешканці Олександрії піднялися на боротьбу з ворогом. 6 серпня 1941 німецько-фашистські війська окупували місто, встановили так званий ” новий порядок “, завдали місту значних збитків, знищили близько 10 тис. населення. Олександрійці піднялися на боротьбу з окупантами, в місті діяло 5 підпільних груп. 6 грудня 1943 р. Олександрія була звільнена від фашистських загарбників. Наказом Верховного Головнокомандуючого 11 військовим частинам, що відзначилися при звільнені міста, було присвоєно найменування ” Олександрійських “.У післявоєнні роки Олександрія стала містом шахтарів та машинобудівників. Протягом 1951-1981 років побудовано близько 20 промислових підприємств, 10 з них для видобутку і переробки бурого вугілля. Серед відомих в Україні і за її межами машинобудівні підприємства – науково-виробниче об”єднання “Етал”, фірма “Віра-Сервіс”, завод “Автоштамп”- продукція яких-електротехнічні апарати, підйомно-транспортне обладнання, сільськогосподарські машини. Велике значення для економічного розвитку міста мають фабрика діаграмних паперів, швейна фабрика та інші. Велике значення для Олександрії, яка знаходиться на перехресті головних транспортних артерій України, має зв’язок – пошта, телеграф, телефон. З 1 серпня 2003 року відкрито рух на другій швидкісній залізничній лінії Київ-Дніпропетровськ, яка проходить через Олександрію, збудоване нове приміщення залізничного вокзалу.
За роки свого існування Олександрія пройшла славний історичний шлях. Вона дала світові видатних людей. Тут народились і провели дитячі та юнацькі роки Двічі Герої Радянського Союзу маршал Кошовий Петро Кирилович та космонавт-47 Леонід Іванович Попов, вчений славіст з світовим ім’ям Чижевський Дмитро Іванович.